Восени 2014 у нас в "Хелпусі" була волонтерська поїздка до Преславського психоневрологічного інтернату (ПНІ), що на березі Азовського моря в Запорізький області. Ввечері планувався концерт, а вдень ми разом із декількома жителями ПНІ поїхали на безкінечні пляжі Обіточної коси. З нами поїхали декілька пар, які проживали в інтернаті в окремих кімнатах, як чоловік та жінка. Але не одружені офіційно. Виглядало це все дуже романтично.

В чисто чоловічих або жіночих інтернатах вихованці іноді вимушені вступати в одностатеві стосунки, навіть якщо вони не є гомосексуалами. Крім того, в чисто чоловічих або чисто жіночих інтернатах, за моїми спостереженнями, набагато більше агресії.

Але вирішити цю проблему не так легко. Треба мати чіткі правила, що робити у разі вагітності. Як вчити вихованців запобігати вагітності та хвороб. Для цього треба навчати керівництво інтернатів та персонал. Але все це майже неможливо зробити в існуючій системі ПНІ, де в кожному інтернаті в тісноті живуть сотні людей, а персоналу катастрофічно не вистачає.

Зараз Преславський інтернат залишився на окупованій території, а його керівник, призначений незадовго до війни, пішов на співпрацю з російськими загарбниками та балотується в депутати від єдиної росії. Доля вихованців нікому не відома, тому що при наближені війни ніхто з керівних осіб не думав про варіанти евакуації. Але я маю надію, що колись ми з жителями цього інтернату ще зробимо пікнік на березі Азовського моря.

А поки що, нагадаю, ми створюємо будинки підтриманого проживання, де колишні вихованці ПНІ зможуть жити в громаді та мати ті ж права, що й звичайні люди.

Допомогти збудувати такй будиночок можно прямо зараз -