Працевлаштування та працетерапія
Як змінити на краще ситуацію в психоневрологічних інтернатах
В Україні — 144 психоневрологічних інтернатів (ПНІ) (за даними грудня 2016 року, крім тимчасово окупованих республіки Крим та окремих районів Донецької та Луганської області) для людей з тяжкими психічними розладами та особливостями розвитку. В цих установах проживало близько 28 тисяч людей з інвалідністю.
У 2022 році в результаті російської агресії десятки інтернатів Запорізької, Херсонської, Донецької, Луганської областей опинилися на окупованій території. Вихованців багатьох ПНІ з прифронтової зони було евакуйовано в більш безпечні місця.
Більшість інтернатів розташовані у віддалених селах, та розраховані на утримання від 120 до 700 вихованців в одній установі.
У 2013-2019 роках волонтери проекту «Хелпус» відвідали багато психоневрологічних інтернатів для дітей та дорослих у Запорізькій, Донецькій, Луганській області. У цій статті ми хотіли б підбити підсумки наших спостережень проблем цих інтернатів та описати можливі способи їх вирішення.
Ми сподіваємося, що хтось із людей, які прочитали цю статтю, не залишиться байдужим до проблем вихованців психоневрологічних інтернатів і ситуація почне змінюватися на краще. Будь ласка, пишіть будь-які свої побажання та пропозиції на нашу адресу.
Керівництво інтернатів часто не має навичок сучасного менеджменту. Багато директорів раніше працювали головами колгоспів або головними агрономами. Вони не проходили спеціальних курсів з управління інтернатами для людей із особливими потребами. Дехто, пропрацювавши директорами багато років, досі не знає особливостей захворювань вихованців. У них відсутнє чітке розуміння цілей існування інтернату, особливостей реабілітації. Відсутні плани розвитку на рік та на кілька років вперед. Ставиться лише одне завдання – годувати, утримувати та одягати вихованців.
Багато директорів не володіють сучасними технологіями, не вміють користуватися комп'ютером та Інтернет. Підвищення кваліфікації директорів та співробітників – рідкісна подія.
Характерною рисою керівництва інтернатів є замовчування справжніх проблем перед керівництвом області. Водночас, для вирішення цих проблем вони не бояться звертатися до фондів та потенційних жертвувачів.
Причиною такої поведінки є найчастіше страх бути знятим зі своєї посади. Також багато директорів живуть у постійному страху перед перевірками з боку прокуратури та інших органів. У той же час, щоб вижити їм нерідко доводиться йти на порушення закону.
Відносини у колективі інтернатів залишають бажати кращого. Немає відчуття єдиної команди, постійно йдуть інтриги та приховане невдоволення одне одним.
Система ПНІ зазнає великих проблем із забезпеченням кваліфікованими лікарями. Пояснюється це кількома причинами:
- низька заробітна плата;
- високе навантаження на лікаря;
- ввіддаленість більшості інтернатів від великих міст;
- відсутність у багатьох інтернатах нормальних умов проживання лікарів;
- тяжкі умови праці;
- складний контингент підопічних.
У деяких інтернатах посади терапевтів, психіатрів, неврологів залишаються вакантними роками.
Є випадки, коли через відсутність коштів на лікування онкодиспансер відмовляв у лікуванні онкохворих підопічних.
Стоматологічна допомога та зубопротезування практично не проводиться, незважаючи на те, що багато інтернатів оснащені новим стоматологічним обладнанням.
Забезпечення лікарськими засобами слабке.
В інтернатах чимало підопічних літнього віку та тяжкохворих, яким необхідне знеболювання та паліативна допомога. На жаль, нам доводилося чути від лікарів про проблеми з ліцензією на використання наркотичних знеболюючих речовин.
Часто доводиться чути, що призначені медпрепарати не переглядаються роками і перевищується максимальний термін застосування препарату.
Побутові умови та їх адаптація до потреб людей з особливими потребами
У більшості інтернатів вихованці проживають у 1-2 поверхових будинках, в окремих кімнатах по 2-5 людини у кімнаті. Стан будівель у побачених нами інтернатах нормальний, вікна практично скрізь замінені на пластикові, проведено ремонт приміщень.
Основна проблема – це тіснота у багатьох кімнатах та відсутність особистого простору. У деяких інтернатах у корпусі для прикутих до ліжка вихованців немає спільної кімнати, куди вихованців можна було зібрати для проведення концерту чи іншого заходу. Деякі корпуси є лише довгим коридором з кімнатками типу лікарняних палат. «Лежачі» підопічні в таких місцях можуть місяцями, а то й роками не бути на свіжому повітрі.
У деяких інтернатах ми бачили в туалеті два унітази, що стояли поруч, без перегородки між ними. Виходить, що люди, які справляють потребу, повинні сидіти поряд, спілкуючись між собою. Навіть у дитячому садку це ненормально, не кажучи вже про дорослих людей.
У загальних «вітальнях» зазвичай встановлений телевізор та дивани зі стільцями. Тут вихованці збираються разом, спілкуються та дивляться телевізор.
Іноді такі кімнати занадто тісні та темні, зі старим телевізором та поганим зображенням на ньому. В інших інтернатах вони світлі з встановленим великим новим телевізором – плазмовою панеллю.
У деяких інтернатах є хороший актовий зал, в інших замість залу використовується їдальня, або актовий зал може вмістити лише частину вихованців.
У деяких інтернатах територія та приміщення не призначені для переміщення людей на інвалідних візках. Наприклад, високі пороги у дверях, вузькі двері, розбитий асфальт та високі бордюри.
Фінансові проблеми
Пенсії з інвалідності:
25% від пенсії за інвалідністю, яку одержують вихованці, накопичуються на особистих рахунках вихованців. Є можливість зараховувати ці пенсії на депозитний рахунок, при цьому відсоток за вкладом також накопичуватиметься на цьому рахунку. Це дозволить збільшити дохід вихованців на кілька тисяч гривень на рік.
На жаль, директори інтернатів не мають чітких інструкцій з даної проблеми. Багато директорів бояться здійснювати маніпуляції з особистими рахунками вихованців, побоюючись перевірок з боку різних органів. Лише невелика частина директорів ризикнула діяти на користь вихованців та переклала кошти на депозитний рахунок.
Інший компонент цієї проблеми – накопичені кошти далеко не завжди використовуються. За ідеєю, ці кошти повинні використовуватися на користь підопічних – закупівлю особистих речей, побутової та електронної техніки тощо. Рішення про використання цих коштів приймається опікунською радою, яка збирається при інтернаті. Але точної інструкції з цього приводу отримати не вдалося. Не ясно, з якою частотою має збиратися опікунська рада, які витрати є допустимими, а які ні.
І, нарешті, третій компонент – у разі смерті вихованця зібрані на його рахунку кошти 6 місяців зберігаються на рахунку у банку, а потім надходять до держбюджету.
Таким чином, відчуваючи хронічну нестачу коштів на медикаменти, харчування, оздоровлення, багато вихованців інтернатів фактично не можуть скористатися тими засобами, які вони мають за законом.
Затримки платежів із боку казначейства
Багато директорів інтернатів скаржаться на те, що, незважаючи на наявність коштів на рахунках інтернатів, казначейство не здійснює або затягує багато платежів. Таким чином, навіть гроші, зараховані на благодійний рахунок інтернату, далеко не завжди можуть бути використані за призначенням.
У такій ситуації директори не можуть планувати своєї діяльності і порядні компанії, у яких інтернат замовляє товари та послуги, перестають працювати з інтернатом. Залишаються ті компанії, які працюють у борг, але за завищеними цінами.
Непрозорість закупівель
Процедура закупівель в інтернатах, виконання будівельних робіт та ремонтів не є прозорою. Журналісти та громадські організації часто виявляють факти закупівлі продуктів чи речей інтернатами за значно завищеними цінами. Нерідко директора інтернатів просто "спускають" фірми, у яких доводиться робити закупівлі. Отже, від 20% і більше від коштів, що виділяються на закупівлю, може йти на відкати або переплату за товари.
Незважаючи на те, що для кожного вихованця має бути заповнена індивідуальна програма реабілітації (ІПР), якість розробки цієї програми є дуже низькою та сама програма зазвичай не виконується. Це відбувається з таких причин:
- в інтернатах найчастіше відсутній реабілітолог, або його професійний рівень дуже низький;
- існуючий штатний розклад інтернатів не дозволяє проводити заходи, описані в ІПР (нестача персоналу);
- найчастіше сам персонал не вірить у доцільність реабілітації, і вважає, що вихованцям потрібні лише харчування, одяг та житло.
Дозвілля в ПНІ розвинене дуже слабо, хоча деякі інтернати в цьому напрямку виділяються на краще. Найчастіше вихованці проводять час біля телевізора. Соціальний працівник інтернату займається виготовленням виробів та іншими розважальними заняттями лише з малою частиною вихованців. І навіть для них в інтернатах не вистачає матеріалів для виробів – бісеру, тканини, проволки, мотузки тощо.
Деякі вихованці беруть участь у заняттях спортом та навіть у змаганнях між інтернатами. Але ,загалом, для більшості вихованців заняття фізкультурою і ЛФК проводяться вкрай рідко. Часто не вистачає м'ячів, тенісних ракеток та кульок, спортивної форми. Не скрізь є нормальні спортивні майданчики - турніки, бруси, ворота, баскетбольні щити. Кімната, де встановлені тренажери, в деяких інтернатах відкривається тільки під час приїзду комісій. Проведення змагань стримується нестачею коштів на пальне для перевезення вихованців.
Волонтерські групи відвідують інтернати не часто. Концерти проходять рідко і їх відвідують далеко не всі вихованці. Найгірше справи з дозвіллям прикутих до ліжка вихованців.
Виїзди за межі інтернату для вихованців обмежені через відсутність своїх автобусів, брак палива та відсутність бюджету на поїздки. Зазвичай, в інтернаті є лише вантажопасажирська газель, швидка допомога (УАЗ) та 2-3 легкові автомобілі. В результаті багато вихованців роками не залишають інтернат та для організації виїзних заходів потрібно наймати перевізника.
Відпочинок та санаторне лікування
Незважаючи на те, що за індивідуальною програмою реабілітації багато вихованців мають право на санаторно-курортне лікування, на практиці путівки виділяються вкрай рідко. Багато хто потребує супроводу, але путівка не передбачає супроводжуючої особи. Або є путівка, але немає коштів на проїзд до санаторію.
Іноді вихованців відправляють до літнього табору чи санаторію, сплативши путівку за рахунок 25% пенсійних коштів з особистого рахунку вихованця. При цьому вибір місця відпочинку відбувається за непрозорою процедурою, найчастіше вихованці відпочивають у тих місцях, у які нормальні люди ніколи не поїдуть (та ще й вартість путівки може бути завищена). Найчастіше вихованців відправляють на відпочинок тривалістю 21 день, хоча, на нашу думку, краще скоротити термін до 10 днів, зате дати можливість відпочити більшій кількості людей.
У той же час є інтернати, розташовані в курортних районах (Крим та узбережжя Азовського моря, Карпати), але вони не розвиваються як місця для відпочинку вихованців ПНІ. Використання власних баз відпочинку дозволило б значно здешевити відпочинок вихованців і цим оздоровити більше людей.
Працевлаштування та працетерапія
Багато вихованців страждають від нудьги та від свідомості того, що вони не приносять користі суспільству. Вони хотіли б мати можливість працювати і заробити собі додаткові кошти, які можна використати на власний розсуд.
Більшість інтернатів мають підсобні господарства, але ними зайнята лише мала частина вихованців. Деякі жінки у ПНІ можуть робити вироби, шити, плести та виконувати іншу нескладну роботу. Але така робота, на жаль, не оплачується, оскільки вироби не знаходять збуту. Зрідка проводяться благодійні ярмарки, але системної роботи не ведеться.
У багатьох інтернатах є спеціаліст з трудотерапії, але найчастіше трудотерапія зводиться лише до щоденного підмітання території, далі не йдеться.
Як змінити на краще ситуацію в психоневрологічних інтернатах
1. Повинні з'явитися небайдужі люди, котрі всім серцем відчують проблему та захочуть вирішити її. Потім ці волонтери та співробітники фондів повинні реалізовувати перші пілотні проекти, які потім будуть запроваджені державою.
2. З боку держави має бути розроблена програма реформування системи ПНІ та створення групових будинків.
Покращення менеджменту:
1. Відкритий конкурсний відбір кандидатів на посаду директора та його заступника.
2. Постійна оцінка якості роботи директора та його заступника громадською радою інтернату та його співробітниками, у разі незадовільної роботи – підбір нової кандидатури.
3. Підвищення зарплати директора та його заступника.
4. Постійне підвищення кваліфікації керівництва інтернату – курси з менеджменту, фандрайзингу, тайм-менеджменту, комп'ютерних технологій.
5. Директори повинні обов'язково освоїти комп'ютер та Інтернет.
6. Кожен інтернат повинен мати свою сторінку в Інтернеті.
7. Планування діяльності інтернату на рік та на найближчі роки.
8. Щорічний незалежний аудит роботи інтернату.
Вирішення медичних проблем:
1. Значно підвищити заробітну плату лікарів у психоневрологічних інтернатах, а також передбачити компенсацію проїзду для приїжджих лікарів. Це суттєво не збільшить загальний бюджет інтернату, але підвищить якість та тривалість життя вихованців.
2. Створити у кожному інтернаті нормальні умови для проживання лікарів та їх сімей, або у разі небажання лікаря проживати в інтернаті, компенсувати його проїзд із міста.
3. Створити незалежну медичну комісію за участю представників громадських організацій, яка матиме доступ до медичних карток підопічних і право відвідувати та перевіряти інтернати.
4. Відкрито розслідувати кожен смертельний випадок у інтернаті, особливо серед людей працездатного віку.
5. Вирішити питання з безперебійним постачанням наркотичних знеболювальних засобів до інтернатів та навчити персонал паліативної допомоги.
6. Забезпечити перебування хворих у різних кімнатах залежно від типу та тяжкості захворювання.
Вирішення побутових проблем:
- створювати невеликі «групові будинки» або квартирні блоки для проживання 7-10 вихованців, серед тих, хто може проживати за мінімальної сторонньої підтримки (приклад – «Щасливий будинок» у Калинівці);
- переглянути розселення вихованців по корпусах інтернату та розміщення адміністративних приміщень. Іноді має сенс перемістити контору з окремого будинку на перший поверх двоповерхового основного корпусу, а в будиночку зробити затишний будинок соціальної адаптації для 7-10 вихованців;
- зробити туалети та душові адаптованими для інвалідів, не допускати розміщення унітазів без перегородок між ними;
- передбачити місця для проведення концертів та розважальних заходів;
- адаптувати територію та приміщення для пересування на інвалідних візках.
Вирішення фінансових проблем:
• Потрібна прозорість у фінансах інтернатів для того, щоб зменшити корупцію та відкати. Для цього необхідно зобов'язати інтернати публікувати звітність у заданому форматі (кількість та точне найменування продукції, марка продукції тощо) на офіційному сайті при департаменті соцзахисту.
• Розробити чітку інструкцію для директорів інтернатів, в якій зобов'язати їх накопичувати пенсійні кошти на депозитному рахунку, н-р в Ощадбанку та відсотки додавати на цей же рахунок підопічного.
• Перерахувати напрямки, за якими можуть бути витрачені пенсійні кошти. Пропонуємо включити до цього списку - ліжка, меблі, ортопедичні матраци, телевізори та приставки, комп'ютери, путівки в санаторій, іграшки, канцтовари, мобільні телефони та поповнення рахунку, ремонт та реконструкція приміщення, в якому проживає або проживатиме вихованець.
• Пропонуємо обов'язково включати до опікунських рад представників громадських, волонтерських організацій та благодійних фондів.
• Прописати мінімальну частоту зборів опікунських порад – 1 раз на квартал.
• Обласним департаментам праці та соцзахисту 2 рази на рік перевіряти залишки коштів на пенсійних рахунках та не допускати того, щоб кошти тривалий час не використовувалися.
Вирішення проблем з реабілітації:
• Підвищити заробітну плату реабілітологам та збільшити штат реабілітологів.
• Створити умови для проживання реабілітологів.
• Проводити курси підвищення кваліфікації для реабілітологів.
Поліпшення дозвілля та відпочинку вихованців:
• Поступово закуповувати економічний транспорт (автобуси, мікроавтобуси) в інтернати (можна б/у).
• Підвищити фінансування для проведення культурних заходів та екскурсій.
• Використовувати пенсійні кошти з особистих рахунків на оплату путівок, екскурсії та дозвілля.
• Підвищити витрати на закупівлю спортінвентарю та будівництво спортивних майданчиків.
• Забезпечити постійну доступність спортивних та ігрових кімнат для вихованців.
• Оздоровлювати вихованців 7-10 днів замість 21 дня, що дозволить оздоровити вдвічі більшу кількість підопічних.
• Розвивати умови для відпочинку в тих інтернатах, які знаходяться в Курортній зоні (Крим, узбережжя морів, Карпати тощо).
• Для деяких вихованців можна організувати дешеві наметові табори та туристичні походи.
• Реалізувати прозорий механізм закупівлі путівок та вибору найкращих здравниць щодо ціна-якість.
Розвиток працевлаштування та працетерапії:
• опрацювати варіанти зайнятості вихованців, які могли б приносити реальний дохід (садівництво, теплиці, виноградарство, збирання врожаю вручну, виготовлення виробів, збирання простих виробів, в'язання, шиття, плетіння, сувеніри, бісероплетіння та інші ремесла, робота в Інтернеті, обслуговування кафе)
• створити службу збуту інтернатів та Інтернет магазин для продажу продукції
Ми будемо раді відгуку на цю статтю, вашим побажанням та зауваженням. Будь ласка, пишіть та телефонуйте нам!
