В 2018 у мене виявили вроджене захворювання - підпечінкову портальну гіпертензію - внаслідок старого тромбозу ворітної вени з кавернозною трансформацією, а також розширення вен шлунка і стравоходу (3 ст.). Я тримав наконтролі хворобу і нічого не передбачало біди.

З листопада минулого року ми з сім'єю боремося з наслідками перенесеної хвороби, але ситуація тільки погіршується. З листопада я повністю став жовтим, і все моє тіло неймовірно свербить.

Лікарі ставлять діагноз - гостра печінкова недостатність, вторинний склерозуючий холангіт, портальна біліопатія. І я терміново потребую в пересадці печінки.

В Україні я стою в черзі на трупну трансплантацію, але часу очікувати орган немає, так як незрозуміло, коли він з'явиться - через місяць або через рік.

Мій стан погіршувався з кожним днем і білірубін досяг позначки 700. З таким показником починається енцефалопатія і галюцинації. Лікарі говорили про термінову трансплантацію, так як час був не в мою користь.

Зараз я перебуваю у «Мінському науково-практичному центрі хірургії, трансплантології та гематології ». В Білорусі мене екстрено прийняли в тяжкому стані. Зараз проводяться необхідні дослідження і становлення в чергу на трансплантацію. Мінським лікарям вдалося трохи стабілізувати мій стан і знизити ілірубін.

Вартість пересадки печінки - 132 тисячі доларів. Після чого мене чекає дороге відновлення. Для моєї сім'ї - це велика сума.

Щоб потрапити до Мінська на обстеження і стати в чергу на трансплантацію, ми заплатили 7 тисяч доларів. Тут, в Мінську мені вже була проведена операція - лігування вен стравоходу (3 ст.), вартістю 1200 доларів.

Найголовніше ще попереду - це трансплантація. Моя родина буде вдячна за допомогу і буде молитися за кожного, хто не пройшов повз нашої біди.